ЦЕНТРИФУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., спец. Розділяти неоднорідну суміш на складові частини з допомогою дії відцентрових сил. Очищений графіт спливає з піною вгору, де його збирають, центрифугують, сушать, відсіюють за розмірами лусочок (Знання.., 11, 1968, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 199.