ЦЕ́РКІВЦЯ, і, ж., заст. Церковця. На горбочку притулилась убогенька церківця (Барв., Опов.., 1902, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 202.
Що oзначає слово - "церківця"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.