ЦИВІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий тією або іншою суспільно-економічною формацією, а також ступінь і характер розвитку культури певних епох і народів; сукупність виявів досягнутого ступеня суспільного розвитку. В середню пору бронзового віку населення степів Подніпров’я зберігало економічні зв’язки з південними країнами. Про це, зокрема, свідчать знахідки бронзових дволезових сокир, характерних для кріто-мікенської цивілізації і Трої (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 99); Книжна спадщина земель, віддалених від сфери нападів монголо-татар та інших руйнівних для колишньої староруської цивілізації подій, збереглася значно краще, ніж власне київська (Пит. походж. укр. мови, 1956, 122); Злакові культури з’явилися в господарстві стародавньої людини на території України в неолітичну епоху в результаті зв’язків її з землеробськими цивілізаціями Сходу (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 37); У нас створена і розвивається нова цивілізація. Вона забезпечує широку координацію праці і засобів на основі раціонального планування, надзвичайне зростання культури і народної освіти, справжню свободу особи, формування нової людини (Ком. Укр., 5, 1961, 22).
2. Сучасна культура, прогрес, освіта. На тисячні лади повторюють наші й чужі патріоти: театр — то школа життя, підойма національності і розсадник цивілізації, спосіб ублагороднення чуття і т. ін. Та на лихо у всіх тих речах мені ввижається багато фальшивого, натягненого, вивченого з книжок, а не взятого з живої дійсності (Фр., XVI, 1955, 178); Розкладається буржуазне суспільство, вичерпавши свої творчі сили, завівши культуру, цивілізацію в глухий кут (Еллан, II, 1958, 122); Тільки після того, як виявилось, що дідівські дерев’яні ночовки вже розсохлися, старий пішов на поступки цивілізації. Він і сам тепер, нарівні з іншими, їсть із тарілочки (Гончар, Тронка, 1963, 10); // розм. Річ, що є досягненням сучасного прогресу. Бонковський трохи його [фортеп’яно] полагодив, пообмотував нитками поламані молоточки, поприклеював, що поодставало, й зіпхнув Олесі за добрі гроші ту цивілізацію, котра вже годилась на дрова (Н.-Лев., III, 1956, 211).
3. спец. Третій ступінь у розвитку людської культури, якому передують два інші — доба дикунства й доба варварства. Цивілізація — період засвоєння дальшої обробки продуктів природи, період промисловості у власному значенні цього слова і мистецтва (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 207.