ЦИВІЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Прилучений до цивілізації (у 2 знач.); культурний, розвинений. Я в Бейруті. Оселився в одній арабській сім’ї, трошки цивілізованій, але не дуже (Крим., Вибр., 1965, 601); Цілком очевидно, що могутній кімерійський союз племен, який робив успішні походи в цивілізовані країни Передньої та Малої Азії, посідав територію далеко більшу, ніж Керченський півострів (Наука.., 12, 1965, 7); Сучасні колективні господарства, що об’єднують багатомільйонні маси радянського селянства, це і є той лад цивілізованих кооператорів, до створення якого В. І. Ленін закликав нашу партію, робітничий клас і трудівників села (Ком. Укр., 6, 1969, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 208.