ЦИКО́РІЯ, ї, ж., заст. Те саме, що цико́рій. Роз’ялозили хлопці бруд шваброю в камері,— смердить страх! Набрали окропу, заварили цикорію, сидять над нею на нарах (Тесл., З книги життя, 1949, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 213.