ЦИ́РКУЛ, у, ч., діал. Округ; волость. А був він [комісар] у цирку́лі сила, Трохи не старості рівня (Фр., X, 1954, 286).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 217.