ЦИРКУЛЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до циркулюва́ти. Основна функція органів кровообігу (серця і судин) полягає в рівномірному постачанні різним органам і тканинам поживних речовин та кисню, що доставляється циркулюючою в них кров’ю (Профіл. захвор.., 1955, 155); Щоб дійсно циркулююча грошова маса наповнювала завжди сферу обігу до належного ступеня насиченості, кількість золота і срібла, що є в кожній країні, повинна бути більша за ту, яка потрібна для фактичного виконання монетної функції (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 217.