ЦИТРО́НОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до цитро́н. Михась прибіг у садок, до своїх цитронових дерев (Донч., VI, 1957, 140).
2. Кольору шкірки стиглих плодів цитрону; жовтий або жовтогарячий.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 221.