ЦИФРОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до ци́фра 1. Створення швидкодіючих цифрових обчислювальних машин було справжньою революцією в обчислювальній техніці (Наука.., 3, 1971, 18); Через тую перерву очі його майнули-перебігли по тому цифровому рядкові, який він оце був накреслив (Крим., II, 1972, 205); Заповнювати цифровий індекс [на конверті] можна чорнилом будь-якого кольору, крім зеленого і жовтого (Рад. Укр., 22.I 1971, 4); За останні роки виникла нова галузь кібернетики — теорія цифрових автоматів.. Вона визначає шляхи створення високоефективних і в той же час найбільш простих керуючих систем (Наука.., 6, 1964, 17).
2. Позначений цифрами, виражений у цифрах. Найменування матеріалів бувають цифрові, літерні або літерно-цифрові (Матер.-техн. постач.., 1959, 29); А. Малишко використовує військові зведення, цифрові дані, цитує звернення командування I Українського фронту. Це поєднання документальності, ліричного пафосу і епічної широти в зображенні подій визначає своєрідний стиль нарису А. Малишка (Іст. укр. літ., II, 1956, 247).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 223.