ЦМО́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Однокр. до цмо́катися. — А я, як дурний, бігаю по усіх усюдах та морю мою донечку голодом.— І, підійшовши, він смачно цмокнувся з Христею (Мирний, III, 1954, 286).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 242.