ЦУКО́РНЯ, і, ж., діал. Кондитерська. Він думав, що приятельськими запросинами до цукорні.. зробить хоч маленьку приємність своїй панні (Мак., Вибр., 1954, 185); В цукорні Лідка.. замовляє три великі порції [морозива] (Вільде, Б’є восьма, 1945, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 247.