ЦУКРЯ́НИЙ, а, е, розм. Те саме, що цукро́вий 1. В кожнім окопчику, поряд з патронами та гранатами стояли казанки, наповнені цукром, з якого бійці готували собі цукряну саламаху, приправляючи її терпкими кислючими яблуками, щоб не нудило (Гончар, Людина., 1960, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 248.