ЦУ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. цу́пляться; недок., діал. Тягтися (у 6 знач.). Коняка.. цупиться у мене ззаду (Сл. Гр.)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 249.