ЦЯ́МРИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ця́мрина. Живе коло мене убога вдова.. Треба їй послати мірочок зо два житця на новосілля та цямринку в колодязь їй упустити (Барв., Опов.., 1902, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 255.