ЦІЛЕСПРЯМО́ВАНИЙ, а, е.
1. Який прагне до певної мети. Цілеспрямована людина.
2. Спрямований на досягнення певної мети. Відтворення поезії української в російських перекладах — це є цілеспрямована, бойова, це є великого інтернаціонального значення робота (Тич., III, 1957, 52); Десантні групи вже були тут, неподалік.. Коли б ворог міг заглянути з свого берега в гущавінь приморавських лісів, він побачив би, яка цілеспрямована і впевнена гроза збирається у нього під боком! (Гончар, III, 1959, 342); Трудові дії людини в протилежність інстинктивним діям тварин набрали свідомого і цілеспрямованого характеру (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 228.