Цілиця, ці, ж.
1) = Цілина. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю. Р. Макс.
2) Соль, добываемая изъ земли въ кристаллахъ. Шух. І. 16.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 432.
Що oзначає слово - "цілиця"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.