ЧАВКОТІ́ТИ, оти́ть, недок. Підсил. до ча́вкати 1. Під ногами чавкотить грязюка (Чаб., Балкан. весна, 1960, 501); Зелена багва вигиналася під ногами, як спина хижого звіра, з-під неї чавкотіла іржава вода (Тют., Вир, 1964, 317).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 261.