ЧАКЛУ́НСТВО, а, с.
1. заст. За старовинними марновірними уявленнями — магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу. ..на цьому ступені [середній ступінь варварства] людоїдство поступово зникає і зберігається лише як релігійний акт або, що тут майже рівнозначно, як чаклунство (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 24); Колись тут була глухомань. Люди вірили в бога і чорта, у відьом і різні чаклунства (Цюпа, Україна.., 1960, 172).
2. перен., розм. Величезний за силою, проявом вплив на кого-небудь; зачарування.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 266.