ЧАРІВНИ́ЦТВО, а, с., заст. Чаклунство (у 1 знач.). Так, бо кажуть, що він мертвий, Вмер давно, а тільки мати, Та Урака,— чарівництвом, Ще держить його на світі… (Л. Укр., IV, 1954, 157); Картина в світлиці змінилась неначе якимсь чарівництвом (Н.-Лев., III, 1956, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 270.