ЧА́СТКА, и, ж.
1. Те саме, що части́на 1, 2. Газда Стромовський.. дає своєму мірошникові третю частку всього заробітку з млина (Н.-Лев., II, 1956, 412); 3 другого боку йдуть з дровами та частками м’яса вартові, розпалюють перед храмом вогонь і заходжуються пекти м’ясо (Л. Укр., II, 1951, 318); — Орати і засівати буду я, а тобі даватиму частку (Стельмах, III, 1962, 387); Національне питання не має самостійного характеру, а є часткою загальних проблем, які стоять перед трудящими в їх боротьбі за соціальне і національне визволення (Укр. іст. ж., 2, 1960, 27); Випрохав собі [Зінько] на деякий час у дяка старе поламане ліжко дерев’яне. Розібрав усе на частки — і тепер і собі робив саме такі частки і певний був, що складе з їх ліжко (Гр., II, 1963, 347); // у знач. присл. частками. Не цілком, окремими уривками. Щоб не задержувати перекладу, я порадив би пересилати мені рукопис частками: що у Вас буде перекладено, те і присилайте мені (Коцюб., III, 1956, 374); // Частина спадкового майна, яка по праву припадає на члена сім’ї при розподілі. Молодший [син], неслухняний, оженився сам і взяв дівку, яку сам хотів. За те отець йому не дав ніякої частки (Казки Буковини.., 1968, 73); — Може, ти хочеш, щоб я й тобі виділив твою частку поля, як Карпові? (Н.-Лев., II, 1956, 346); Завжди, як зводилися діти на ноги, здіймалася завірюха в роду. Завжди гризлися за свій клапоть, своє право на злиденне хазяйство, свою частку (Горд., II, 1959, 216); // Який-небудь внесок людини, народу, суспільства в загальну справу. — Прошу не забувати, що й з мене належиться частка на вінок… (Коцюб., I, 1955, 166); Серед трудящих Польщі немає людини, яка не вклала б своєї частки у всенародну справу відбудови Варшави (Рад. Укр., 11.VIII 1949, 3); // Найменший відтинок часу, частина секунди. Деяким видам виробництва і транспорту треба знати час з точністю до секунди, а часто і до сотих часток секунди (Астр., 1956, 40); Екран заливає густа течія світла. Воно вібрує якусь частку секунди, міниться, пливе — і я вже гублю з очей екран (Ю. Янов., II, 1958, 14); // перен. Частина вияву якого-небудь стану, почуття і т. ін. Земля, наче бажаючи допомогти людині, жадібно вибирає частку болю з понівеченого тіла (Стельмах, Хліб.., 1959, 479); — Спокійно, товариші, спокійно,— почув позад себе Яресько голос одного з комісарів Вогневої бригади, що, проходячи траншеєю від бійця до бійця, мовби залишав кожному з них частку свого спокою і певності (Гончар, II, 1959, 375); Велике щастя трудівників літератури у тому, що вони самі залишають частку свого серця й душі у своїх книгах (Мас., Життя.., 1960, 116).
&́9671; [І] со́тої ча́стки див. со́тий; Леви́на (ле́вова, лев’я́ча) ча́стка див. леви́ний, ле́вовий, лев’я́чий.
2. спец. Те саме, що части́нка 2. Найбільшу загрозу для живих істот у міжпланетних подорожах становлять космічні частки — ядра різних хімічних елементів (Наука.., 2, 1958, 15).
&́9651; Приско́рювач заря́джених ча́сток див. приско́рювач.
3. бот. Складова частина перистого листка. Листки [рутки] складні, ..з вузькими частками (Лікар. рослини.., 1958, 54); Іноді листки деформуються, частки їх стають нитковидними (Шкідн. і хвор. рослин, 1956, 312).
4. мат. Результат, одержаний при діленні однієї величини на іншу. Якщо ділене й дільник помножити (або поділити) на те саме число, то частка не зміниться (Алг., I, 1956, 13).
5. грам. Службове слово, що надає додаткових відтінків значенню окремих слів, словосполучень чи цілих речень, служить для вираження різного роду граматичних відношень, а також для творення слів та їхніх форм. Частками називаються такі слова, що звичайно не мають самостійного матеріального значення, а лише надають здебільшого різноманітних додаткових відтінків висловлюваному (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 335).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 279.