Чеберчати, чу́, чи́ш, гл. Звенѣть, бренчать. Вх. Лем. 482. Коса чеберчит.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 449.
Що oзначає слово - "чеберчати"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.