ЧЕКІ́СТКА, и, ж. Жін. до чекі́ст, Її [Євгенії Бош] ніжне обличчя з гармонійними рисами, худорлява постать і руки музиканта дратували київських антира-дянських елементів, які хотіли вбачати в цій розумній, суворій, могутній чекістці бодай що-небудь зовні антипатичне (Вітч., 8, 1967, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 291.