ЧЕПЕ́ЦЬ, чіпця, ч.
1. Те саме, що очі́пок. Чув же я вісти [вісті] і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку (Сл. Гр.).
2. Те саме, що са́льник 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 294.