ЧЕРВ’ЯКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до черв’я́к 1-3. Він [Радичів ліс] плаче за тим смерековим ліском у його середині, що згиб торік від черв’якової пошесті (Фр. IV, 1950, 333).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 300.