ЧЕ́РВЕ́ЦЬ1, че́рвця́, ч., заст. Червень (див. че́рвень1). В половині червця.. приїхали купатись в морі два кишинівські молоді вчителі гімназії (Н.-Лев., V, 1966, 129).
ЧЕ́РВЕ́ЦЬ2, че́рвця́, ч.
1. Хоботна комаха ряду рівнокрилих, яка живиться соками рослин; небезпечний шкідник сільськогосподарських культур і плодових дерев. Червень дістав свою назву ще за часів древньої Русі: цього місяця починають збирання червця — комахи, з якої красуні нібито робили рум’яна (Наука.., 6, 1971, 60).
2. Яскраво-червона фарба, виготовлена з барвної речовини, наявної в тілі самки цієї комахи. Уже в неї очі від безсонних нічок потускніли, личко поблідло-пожовкло; щоб закрасити його, приходилося підмальовувати червцем. І вона малювала (Мирний, III, 1954, 385).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 295.