ЧЕРВОНОГОЛО́ВИЙ, а, е.
1. Який має червону голову, головку. В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному, голосно й заливисто (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 61).
2. Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв, що вказує на зовнішні ознаки — колір, масть і т. ін. Червоноголова капуста відрізняється від білоголової капусти червоно-фіолетовим забарвленням листя, головки, а також насінних стебел (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 298.