ЧЕРГУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.
1. Послідовно, по черзі змінюватися, замінятися одне одним. Тяжкі сни, перериваючи сон, чергувалися з прикрими споминами (Коцюб., І, 1955, 259); — Це ми, бачте, чергуємось з Досифеєм: ставимо самовар по черзі: раз він, раз я,— сказала Майбородиха (Н.-Лев., IV, 1956, 281); Морози і хуртовини чергувалися з осінньою мжичкою й вітрами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 222); // Розташовуватись один за одним. Місцевість була нерівна. Вибої, круті пороги чергувалися з рівними площинами (Сенч., На Бат. горі, 1960, 9); Праворуч і ліворуч височіли схили гір, зеленіли травою і яскравими квітами. Трави чергувалися з кущами малини, ожини, порічок, шипшини й смородини (Тулуб, В степу.., 1964, 115).
2. розм., заст. Сперечатися за чергу між собою, домовлятися, кому першим виконувати щось. Стали чергуватись, кому б піти. Антосьо хотів уже хурмана посилати, як входить бурсак (Свидн., Люборацькі, 1955, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 302.