ЧЕРЕПИ́ЦЕВИЙ, а, е, розм. Те саме, що черепи́чний. Внизу, за кілька десятків метрів від замку, червоніє черепицевими дахами тісно забудована садиба (Гончар, Зустрічі.., 1950, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 307.