Черет, ту, м. = Очерет. Мил. М. 69. Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету. Мет. 121.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 456.