ЧЕРЕШНЯ́НКА, и, ж. Солодка страва, яку варять із свіжих черешень. Розварену черешню протирають разом з відваром крізь сито, всипають злегка підсушене борошно, змішане з цукром, добре проварюють і заправляють сметаною. Подають черешнянку гарячою (Укр. страви, 1957, 282); В садку під грушею на кабицях варилися пісні борщі з вушками, карасями, черешнянки, холодці з вишень, з малини і полуниць (Панч, Гомон. Україна, 1954, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 308.