ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, я, с. Смертна кара доби середньовіччя, яка полягала в розсіченні засудженого на чотири частини або в послідовному відтинанні рук, ніг, голови. — В нашу добу сидіти в тюрмі — це забава,— смакував Швейк далі.— Жодних четвертувань, жодних іспанських чобіт (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 319.