ЧИНО́ВНИЧОК, чка, ч., зневажл. Зменш. до чино́вник. Чоловік Килинин, дрібний чиновничок, умер дуже рано (Крим., Вибр., 1965, 353).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 327.