ЧИ́СЛЕННЯ, я, с.
1. Сукупність прийомів найменування і позначення чисел у математиці. Всякий загальний спосіб найменування і позначення чисел називається системою числення, або нумерацією (Арифм., 1956, 11); Десяткова система числення.
∆ Варіаці́йне чи́слення див. варіаці́йний; Ве́кторне чи́слення див. ве́кторний; Диференціа́льне чи́слення — розділ математики, в якому вивчається диференціювання функцій; Інтегра́льне чи́слення — розділ математики, де вивчаються властивості і способи відліку інтегралів. Перша парова машина не була б створена, якби на той час люди не пізнали інтегрального числення: адже для розрахунку маховика потрібно знати припустиму швидкість, при якій він не буде розірваний відцентровими силами на шматки, а це обчислюється з допомогою інтеграла (Наука.., 11, 1962, 32).
2. заст., рідко. Лік, рахунок. І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення, що задля сподіваної більшої користі радо посвячує меншу (Фр., VIII, 1952, 384).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 329.