ЧИ́СТИТИСЯ, чи́щуся, чи́стишся, недок.
1. Очищати себе (тіло, убрання) від пилу, бруду і т. ін. Увесь день він чистився, чепуривсь, виглядався в дзеркало (Н.-Лев., І, 1956, 183); Ми одійшли подалі од хури й посідали під берестом. Я чистився від грязюки (Досв., Вибр., 1959, 64).
2. Пас. до чи́стити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 334.