ЧИТА́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що чита́ч 1, чита́чка. Із тебе, як бачу, і читака поганий (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 337.
Що oзначає слово - "читака"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.