ЧЛЕ́НСТВО, а, с.
1. Перебування на правах члена якої-небудь організації, товариства, об’єднання і т. ін.; звання члена такої групи, організації. Австро-у’горський уряд обвинувачує поета [І. Франка ] за членство в таємних соціалістичних організаціях (Козл., Відродження.., 1950, 28); Членство в партії дає лише один привілей — завжди і скрізь бути попереду, на найважчих, вирішальних ділянках боротьби за інтереси народу, беззавітно служити великій справі комунізму (Ком. Укр., 4, 1966, 20); Право членства у сільськогосподарській артілі базується на конституційному праві громадян створювати кооперативні об’єднання (Рад. право, 4, 1960, 102).
2. рідко. Збірн. до член 3. Членство українських революційних організацій [у Канаді] і читачі робітничо-фермерської преси надзвичайно уважно слідкують за всіма подіями в Радянській Україні і всьому СРСР (Ірчан, II, 1958, 359).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 344.