ЧМЕ́ЛЕНИЙ, а, е, розм. Який втратив владу над собою; очманілий. Чмелена Катря за ним [кущем] повертає й опинилась серед невеликої круглої поляни (Мирний, IV, 1955, 305).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 345.