Чмирь, рю, м.
1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна. Вас. 172.
2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру. Борз. у.
3) —ря. Чумазый.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 466.