ЧМОК, виг., розм. Уживається як присудок за знач. чмо́кати і чмо́кнути. Та й замовкла дівчинонька, І козак замовк… Потім… глянули… схилились… І тихенько чмок!.. (Гл., Байки.., 1959, 321).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 346.