ЧОБОТАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися чоботарським ремеслом, бути чоботарем; шевцювати. — Та хто ж оце так починає чоботарювати? Хіба люди знають, що в нашій хаті є швець? (Чаб., Катюша, 1960, 106).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 346.