ЧО́КАННЯ1, я, с., діал. Дія за знач. чо́катися. Оплески, чокання чарок, вигуки "гірко!" і черговий туш оркестру злились в одну гучну і строкату весільну симфонію (Дмит., Наречена, 1959, 202).
ЧО́КАННЯ2, я, с., лінгв. Дія за знач. чо́кати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 348.