ЧОРНОБУ́РКА, и, ж., розм. Чорно-бура лисиця; хутро цієї тварини. — Дивись, Тарас-ага, скільки у мене вже набралося шкурок: сім чорнобурок, дев’ять рудих лисиць та три вовки (Тулуб, В степу.., 1964, 201); Ввечері вони з невісткою одягають котикові манто, накидають на плечі чудові чорнобурки і — в кіно або на таксі в оперу, в російську драму, в концерт… (Коп., Земля.., 1957, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 357.