ЧОРНОКЛЕ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до чорно́кле́н; // Зробл. з чорноклена. Нема Позіхайлика між очеретами, не стримить з-за кущів його удлище довге, чорнокленове, і хлопців немає (Морд., І, 1958, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 359.