ЧОРНОСО́ТЕННИЙ, а, е, політ. Прикм. до чорносотенець. Візьміть першу-ліпшу чорносотенну газетку і ви побачите, що переслідування "інородців", розпалювання взаємного недовір’я між російським селянином, російським міщанином, російським ремісником і селянином, міщанином, ремісником єврейським, фінським, польським, грузинським, українським — ось хліб, яким живиться вся чорносотенна банда (Ленін, 25, 1972, 82); — Цілу ніч, кажуть, у Микити був чорносотенний мітинг. Пили і радились, кого мають бити (Коцюб., II, 1955, 166); // Здійснюваний чорносотенцями. В період розгулу чорносотенної реакції попи не обмежувались одними словесними проповідями, а були натхненниками й учасниками погромів (Наука.., 3, 1960, 49); // Власт. чорносотенцям; такий, як у чорносотенців; найреакційніший. В. І. Ленін вів безустанну боротьбу проти чорносотенного великодержавного шовінізму (Ком. Укр., 5, 1962, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 360.