ЧО́РНО-БІ́ЛИЙ, а, е.
1. Який поєднує в собі чорний і білий кольори. Чорно-білі лелеки порались було коло свого гнізда (Сл. Гр.).
2. Не кольоровий (перев. про фотографію, кінострічку, телепередачу). На Львівському ордена Трудового Червоного Прапора заводі кінескопів створено сучасну модель кінескопа для чорно-білого телебачення (Рад. Укр., 1.II 1972, 4); Виставка розподілятиметься на.. різні групи: .. художня фотографія (кольорові і чорно-білі фотографії, фоторепортажі), виставка дитячих праць (живопис, рисунок, ручні роботи і т. д.) (Мист., 1, 1959, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 356.