ЧОТИРИКО́ЛІРНИЙ, а, е. Який має у своєму забарвленні чотири кольори; складений з чотирьох частин різного кольору.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 368.