ЧОТИРНА́ДЦЯТЬ, ти і тьо́х, числ. кільк. Назва числа 14 і його цифрового позначення; // Кількість з 14 одиниць. [Рахіль:] Чотирнадцять колін заледве може змити пролитую безвинно людську кров (Л. Укр., І, 1951, 421); Жартуючи, батько казав, що поліція коштує один карбованець чотирнадцять копійок на рік (Смолич, II, 1958, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 370.