ЧУБА́ЙКА, и, ж., розм.
1. Чубик, чупринка. Кулик чайку Взяв за чубайку! Чайка кигиче: Згинь ти, куличе! (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 169).
2. Те саме, що чуба́рка. Навколо самі птахи.. Пурхають з місця на місце горобці, чубайки… (Юхвід, Оля, 1959, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 371.