ЧУБА́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм. Те саме, що чу́битися.-Пани за царя, за свою власть, народ за свою, і давай чубаритись, воювати (Панч, Гарні хлопці, 1959, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 371.