Що oзначає слово - "чудь"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЧУДЬ, і, ж., збірн. Давньоруська назва естів, а також неслов’янських племен, що жили на землях Новгорода Великого, на сході від Онезького озера по річці Онезі і Північній Двіні. На північний схід від литовців і слов’ян жили: чудь (ести), меря, мордва, черемиси (марі) та ін. (Іст. СРСР, І, 1956, 36); Ярослав із дружиною ходив на чудь (Загреб., Диво, 1968, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 377.